Ліхтарі

By Марта Тарнавська

Десь далеко є край,

де немає турбот,

де, мов квіти, ростуть доброта і любов.

Але шлях у цей рай

крізь страхіття темнот,

що їх досі ніхто не зборов.

Променій, не згасай, моя зірко ясна,

проведи мене в край, де царює весна.

Не зупинять мене

темноти вояки:

там — царівна, що серце мені віддала.

В неї світло ясне,

і горять маяки,

щоб мене не поглинула мла.

Променій, не згасай, моя зірко ясна,

проведи мене в край, де царює весна.

Я до неї іду

понад простір і час —

увесь вік свій іду за промінням зорі.

Я її віднайду,

щоб лиш промінь не згас,

щоб не згасли її ліхтарі.

Променій, не згасай, моя зірко ясна,

проведи мене в край, де царює весна.

1972