Лінії епох

Руки - людські душі.

Такі звичайні, і такі, водночас,- містичні...

По ваших лініях проходить ціла епоха!

Не темні тунелі метро і не галасливі трамвайні колії.

А незвідані, ніким не сходжені шляхи...

Гірські змії-серпантини, які підіймають на найчистіші полонини...

Стежини в лісових нетрях, заховані від кволих очей міста.

Руки-голуби...

Вони підносять тебе до світів вільних і досконалих,

які зорями та галактиками впадають у вічність.

Руки-ду́хи...

Їхні знання такі ж древні, як літери літописів...

Такі ж міцні, як сила мольфара...

Такі ж вправні, як воля Дамаскина...

І такі ж чудотворні, як руки теслі з Назарету...

Стихії та пошуки

робили їх такими ж різними, як зміна пір року...

То гарячими, то холодними...

То як оксамит - лагідними, як кути крижані - колючими.

Не делікатна витонченість ліній - гармонія ваша і краса,

що з роками все глибше і вперто стає перед думками...

Краса ваша - у лініях, що проходять як ціла епоха!

Як змії-серпантини...

Як стежини лісових нетрів, заховані від очей...

Як крила...

Як Дух...

Підносять тебе.

17.04.2021р.