Лиш мрії проводжають нас

Лиш мрії проводжають нас

у вірний путь.

Лиш з полум'ям у серці

ми щасливі.

І в мить, коли душа кричить: "Забуть!" —

крізь попіл ми стаємо веселі.

Життя пливе, як корабель по хвилях,

у величезному болоті говніца.

Та несподівано для кожного, у морі сраки,

знайдеться і свята вода.

Ми молимось — і святість нас вітає.

Гнівимо Бога — він не відпуска

і все чекає, все чекає,

коли у нашій голові звучатиме мелодія життя