Лиш потерпи

Лиш потерпи, це не на мить – навічно

Твоєї я торкнулася душі,

Ти зможеш посміхатися зустрічним,

Та серця більш не зможеш їм лишить.

Лиш потерпи, це не на мить – назавше,

Як я в твоїх, так ти в моїх очах.

Життя ми вип’єм із одної чаші,

І зорі ми розсиплем по вітрах.

Лиш потерпи, не мить одну – невпинно

Обох п’янить пронизуючий крик…

Ми в механізму долі запчастини,

Та в кожному є цілий материк.

Лиш потерпи, з тобою я до краю,

І кожен подих – заново життя.

Від цього не втекти. Я й не тікаю.

Від долі ж бо немає укриття.