Лист-2

Мені з безмежжя котрий рік

космічний пише мандрівник

листа,  в якому до сих пір

клинопис марсіанських гір

ніким, хто зиркнув був у лист

і навіть мав до цього хист,

нерозшифрований: не треба

читати чужинецьке небо!

І знов летять чернетки тиші

в прозорі кошики луни,

а він усе, диваче, пише

чорнилом синім таїни…

Зростає кипа папірців —

в планети зібганих світів!