Лист до брата

Брате, чому ти став такий жорстокий?

Чому мене не любиш як тоді,

Коли у полі разом ми слухали вечірньої пташини спів,

Ти грав мені тоді на скрипці чарівній ...

Сьогодні ж ранив мене в спину?

Загнав туди мені мечі?

Поранена я впала на коліна, та ненадовго!

Навіщо люд мій нищиш, брате,

Навіщо кров мою ти проливаєш?

Жадаєш крові молодої і тіло молоде терзаєш на шматки?

Прошу тебе я − зупинись!

Своє вороння забери із поля ...

Тепер мені ти вже не брат.

І різні в нас з тобою долі.

Ти ворог мій, коли прийшов вбивати.

Не можеш більше бути мені братом,

Була і буду незалежна я.

Тобі не буду я рабою.

Не по дорозі нам з тобою ...

Запам’ятай, за тебе я сильніша,

Зі мною Правда й Бог і мій народ!