Лист щурячому товариству (109)

Доброго часу темною доби,

мої колеги, по рядкам залитим.

Це моя гра, я насолоджуюсь процесом,

поки ще насмерть не буду забитим.

Мене гукає шибениця скрипом,

гойдається петля і щось шепоче.

Її не слухаю, вона мене не вабить,

я не помру, допоки серце хоче.

Моя принцеса вносить лепту в щастя,

в моє життя, і у плин долі теж.

І вже я знаю, не помер я досі,

то і життя, не має далі меж.

Я буду жити, і боротися за радість,

що здатен буду їй подарувать.

Знімаю капелюха перед вами,

що помогли, себе з землі дістать.