Листопад I

Опадають міфи,

маски осідають,

останнє слово

кружляє додолу,

моє гілля лишилось голе,

душа небу холодному

обійми розкриває,

і завертаються від захоплення

корені під покровом

минущого, що стало

минулим – шарфом із золота

на горлі на межі застуди –

захищає якорем,

щоби в блакиті тій не потонула,

не захлинулася у захваті

безмов’ям…