Листопад

Подивись в очі свого кохання

Що ти бачиш у них?

Я не можу відчути без тебе зітхання.

Я дивлюся в очі твої

І бачу в них доброту твою.

Вони – мов срібні зорі,

Що дають силу свою.

Запамʼятай мелодію нашої пісні.

Ми, мабуть, грішні,

І вона не може бути вічною.

У холодний листопад

Моя душа – мов водоспад,

Що мчить крізь камені донизу,

Розбивши сумнів і недовіру,

Веде до мрій безмежну глибину.

У холодний листопад

Я думаю про відблиск твого погляду,

Що гріє серце в час негоди,

І, наче промінь серед темряви,

Веде до неземного щастя і свободи.

У холодний листопад

Я не залишаю свою найсолодшу мрію,

Що знаходиться всередині.

Не дозволяй мені згаснути!

У душі розпалюй вогонь надії,

Щоб разом ми могли кохатися.

Нехай дощі змивають біль,

І вітер розганяє смуток.

Разом ми здолаємо всі перешкоди,

І наш світлий шлях буде з чудес сплетений.