Листування

- Невже ми не побачимось з тобою

Ніколи більше? Милий не мивчи!

- Дай лИше попрощатися з війною

Й повір, що поряд будеш тільки ти.

- Розкидала нас доля в різні боки.

Нещадно так на різнії шляхи.

- Згадай, як ми робили перші кроки.

Один до одного боялись підійти.

- Я пам'ятаю все, я пам'ятаю.

Та боляче ще більш мені стає.

- Рідненька мОя, я тебе кохаю!

Ти найцінніше, що у мене є!

- Я плачу... Сльози сАмі ллються

І неспокійно дуже на душі.

- Все буде добре, люба, не хвилюйся!

Що тобі снилось, краще розкажи.

- Мені приснилася прогулянка по парку,

За руку ніжно ти мене тримав.

- Стояла осінь. Листя все опало

Із крон дерев. А поруч йшов трамвай.

- Звідкіль ти знаєш? Ти мене дивуєш!

Невже тобі наснився той же сон?

- Так ти ж завжди лише зі мной мандруєш

У царство снів! Ми зАвжди разом.

- Чому ж тоді тебе нечасто бачу?

Чому частіш одна, а не з тобою.

- Я здалека твій сон оберігаю.

В думках і в серці ти завжди зі мною.

- Пообіцяй мені, коханий мій, рідненький!

Що ти повернешся! Що ти обіймеш знову!

- Ну звісно ж я повернуся, дурненька.

Не говори про лихо ані слова!

Все буде добре, люба. Обіцяю!

Повернусь і обІйму тебе міцно!

- Скоріше б вже. Я так цього чекаю.

Молюсь за тебе кожну нічку слізно.

- Я знаю, мила. Я це відчуваю.

Твоя молитва наче щит незримий.

- Будь обережним, я тебе благаю!

Нехай біда лиха обходить мимо.

- Мені пора, кохана. Не журися.

Як буде час, то я напишу знову.

- Прошу єдине - тільки бережися!

Бувай. Сумую. Вдячна за розмову...