Листя

За вікном жовтня опадає жовто-зелене листя горіха,

Опадає густо на скуту паморозками траву,

Немов би між гіллям тріпоче привиддя птахів

Звільнивши від сну спомутніле небо.

Ще зовсім безсиле ранкове проміння у тиші безвітря,

Промальовує прожилки листя закляклого винограду

Воно зазиває вийти з кімнати у вологий пейзаж

Де куряться тіні самотнім відлунням саду.

А листя продовжує опадати. Лунко зриваючись долу,

Від крапель туману у стиглому світлочассі.

Я хотів би спитати у тебе про те, що не знає природа,

Та питання нажаль зриваються з вуст невчасно.

25.10.2023