Літа останній крок

Літа останній крок

Досить вже далі йти

Все що я мав – згубив

Кращого тут не знайти

Жалю, туги – нема

То все було не «Я»

Чи то оті думки

Чи то оті слова

Та і вірші ці – тінь

Краплі ілюзій, снів

Напевно, коли сюди йшов

Я це пережити хотів

І був це останній крок

Коли зрозумів на яву

Найсправжніший я, лиш тоді

Коли, не в цім світі живу!