Літала душа як могла як хотіла

Літала душа як могла як хотіла,

В польоті і сяяла й палахкотіла.

Бажала притулку, прихистку шукала,

А вічність її у пітьмі ошукала.

У темряві повній душа уявила

Що вічність за світло її полюбила

І буде пестити і буде плекати

І буде їй щастя кругом розсипати.

Палала душа, пломеніла, жаріла,

Допоки від жару свого не згоріла.

А вічність сміється, а вічність радіє,

Від повної влади над світлом хміліє.

Холодна пітьма в світлі має забаву,

Влаштовує душам жорстоку розправу.

Для власної втіхи не треба світити,

Вогонь необхідно добру присвятити,

Мільйони згорять та мільярди постануть,

У вічності криги холодні розтануть,

Зігріється вічність й теплом огорнеться

І щастям для всіх те тепло обернеться ...

31.05.2021