ЛІТО ПРОЩАЄТЬСЯ

ЛІТНІЙ РАНОК ЗУСТРІВ ДЕНЬ ГОРДОВИТО,

І ЗНЕНАЦЬКА ВІТЕРЕЦЬ ЛОСКОТАВ.

У РОСЯНІ КРАПЛИНИ БУВ ВІН ОДІТИЙ,

НАЧЕ ПТАШКА ДЕРЕВАМ ЩОСЬ ЩЕБЕТАВ.

ЛІТНІЙ РАНОК ВІН ДУЖЕ ТЕНДІТНИЙ,

НА ДОЛОНЯХ ПРОМІНЕЦЬ МЕРЕХТИТЬ.

ВІДЦВІЛИ ВЖЕ ДАВНО СУЦВІТТЯ,

АЛЕ ЗАПАХ ДО СИХ ПІР НАС П'ЯНИТЬ.

ЛІТНІЙ РАНОК ОСЬ-ОСЬ ПОПРОЩАЕТЬСЯ,

БО ВЖЕ ОСІНЬ НА ПОРОЗІ СТОЇТЬ.

ТАК ЗНЕНАЦЬКА ВОНА ПІДКРАДАЄТЬСЯ,

У СВІТАНКАХ КОРОТАЄ ЛІТНІ ДНІ.

АЛЕ ЛІТО НЕ ЙДЕ, А ЩЕ БАВИТЬСЯ,

І ЩЕ КВІТИ НАДЗВИЧАЙНІ ЦВІТУТЬ.

І ХОЧ ОСІНЬ УЖЕ ПОСМІХАЄТЬСЯ,

ТА МЕЛОДІЮ ЛІТА НАМ НЕ ЗАБУТЬ!!!