Літо жайвором тріпоче

Прохолодою ночі

І ранковою свіжістю

Та полудневим сонцем

Так привітно всміхається

Тепле літечко знову,

Із птахами і травами

Починає розмову.

Квітам пестить голівоньки,

Вишням щічки рум"янить,

Йде вмивати до річеньки

Своє личенько славне.

Пахне м"ятою дикою,

Татар-зіллям встеляє,

Пригощає суницями

І малиновим чаєм.

Високо в небі синьому

Жайвором затріпоче.

Почуваюсь щасливою

І співать серце хоче.

2016 р.