“Любив я дику грушу на Брусному”

Борисові Бунчуку

Любив я дику грушу на Брусному,

одну й побиту, на верху самому.

Вона не заховалася від грому,

бо не могла сховатись. От і все.

Мене ховала від дощу, додому

давала грушку і гірку оскому

залишила. Тепер на світі тому

цвіте, але грушки мені несе.