Любов як кара

Любов як кара, ти як покарання

Ти ніби є, та все ж тебе нема.

Життя проходить у думках й чеканнях.

І знаєм двоє- вороття нема.

Нам не забути Нас. Все збереглось глибоко.

В душі, у серці міцно залягло.

І лиш покаже час, хоч визнати нелегко

Для чого це, і що таке було.

Чужі ми. Ти її, а я його.

Так доля наша нами скерувала.

Та душі наші хочуть одного-

Щоб ми з тобою були завжди разом.

Люблю тебе, кохаю, милий знай

І завжди я тебе любити буду.

За щастя, що було в очах, я дякую тобі.

Я Нас ніколи не забуду.