“Людина вийшла у безмежне море”

Людина вийшла у безмежне море

із приладом наївного рибалки,

щоб привид щастя, вимріяний змалку,

ловити так, як ловлять альбакора.

Щоб уловити те, що невловиме,

якої віри треба і любові!

Чи знаєш хоч, завзятий риболове,

своєї жертви вигляд або вимір?

Чи не женешся за китом із казки,

щоб власний зміст в стару вложити раму?

Чи всім Агабову потрібно драму

зіграти знов до повної поразки?

Ах, не радій, як клюнуло нарешті,

як в гордому змаганні переміг ти:

з уловом нікуди тобі побігти,

додому добичі не забереш ти,

не донесеш до побережжя Лети.

Хіба, як доля щедра і ласкава,

тоді повернешся у рідну гавань

з обгризеним акулами скелетом.

1962