Ловлю твій погляд крізь натовп

Ловлю твій погляд крізь натовп

І наче вже все одно

Але я хочу п’яніти від твоїх рук

Як це було тоді, колись давно

А може це все я собі вигадала

А може і було насправді

Ніхто окрім нас не знає

Та й знати цього не вартий

Проходиш повз- ігноруєш

Наче мене не існує

Повір, я ні про що не шкодую

Повір, ти досі мені імпонуєш

Хоч розум каже: не треба.

Серце говорить - давай!

Ох ці дивні потреби,

Наче з гойдалки падаю на асфальт

Знову проходиш повз

Говориш щось надсмішне

А я досі чекаю, коли ти погляд свій підведеш.

І наче вже люди дорослі

А поводим себе як малі

Сотні слів застрягли у горлі

Коли ловлю твій погляд, крізь натовп, на собі