лягли птахи на березі рудому

лягли птахи на березі рудому

іржаві ребра випростали в небо

русалки в золоті убрані стебла

пожовкле листя вимітають з дому

он каламуть в лазурну хвилю стука

то бог підводний ходить в очеретах

оближе пальці гілкою подерті -

і пустить по воді червоний човник

ця осінь осінь вимите обличчя

скляної пустки і стрункого диму

дзвенить у чаші бездоганно синя

над мокрим світом дивна і магічна

усе пливе до зір і перед зором

у жовті хмари як у жовті дюни

і гілля позаламує у руни

над озером як оком неозорим