Любити полум'я не можна

Враз втратити кохання, долю

Марнуючи життя святе;

Стискаючи серця від болю

Від неочікувань... Проте,

Є сила зла що спокушає,

Навіює, як гнів - мета...

Полиш мене, шалена зграє

Бо є надія, що верта.

Не можна вірити двобою,

Коли торкаєшся небес;

Ми ж бо обвінчані з тобою

Не в темряві, де день воскрес.

Удвох палаємо, й невчасне,

Від щастя, чи зрадливе, йде...

Кохання – вічне, що не згасне,

У серці, а не бозна де.

Бажати полум'я не можна,

Коли воно - шанує мить;

Коханням сяє зірка кожна,

Не вміє... - кожного любить.