Люблю

Я насіюся Айстрами у Твоєму саду,

Неземною красою в Твоє серце ввійду.

Доторкатимся сонцем до Твоєї душі,

Щоб лиш в щасті й добрі були Твої дні.

Зацілую джерельцем Твої ніжні вуста,

Серед буднів Твоїх оселю я свята.

Соломинкою стану, як потрапиш в біду,

А як ще заблукаєш, я дорогу знайду.

Ангелятком я стану для Твоїх діточок,

І щоб сни були світлі, їм сипну зірочок.

Шепотітим дружині: «Не візьму, не вкраду»,

Я лиш сильно кохаю і цим я живу.

***