Люблю коли тебе коханий

Люблю, коли осінній вечір

ознобом обіймає плечі,

коли довірливо як речі

хитнеться вітерець до втечі..

Люблю мить спокою таку

і розуміння ягідне:

нас лише двоє на віку.

На всій землі. І ми одне…

Люблю надвечір з часу брами

заплющених очей люблю...

прозріти: станеться що з нами.

За всі роки…

І я не сплю.

Люблю мовчання ніжність  яру,

коли я вірю, - Боже сплю...

що ми всі вічні, вечір, кару...

- лишень тебе я так люблю.