Люблю коли...( з Ельміри Блинової )

Люблю, коли осінній вечір все ж, 

ознобом обіймає плечі, 

коли довірливий, без меж, 

хитнеться вітерець до втечі... 

Люблю мить, спокою в сувої, 

де розуміння щастя жне: 

як ніби нас всього.., так, - двоє 

 На всій землі . І ми - одне ... 

Люблю вночі, суцільно днями,

дивитися зірок очима; 

чекаю: що ще... стане з нами 

через роки... 

Не сплю, як рима . 

Люблю мовчання, ніжність.., ще, 

коли я вірю - меж життями, 

ж бо., вічні ми: 

цей вечір.., щем, 

коли тебе люблю без тями.