Люблю

By Катерина Хвильнюк

Written 2024-01-30

А на вустах ввижалися два слова,

Неначе промовлялось:"Я люблю"

Але ніхто не зрозумів, про що ж йде мова,

І ти стояла мовчазна, бо розуміла:"Загублю".

Мої думки так сильно тебе мучать,

Від дій моїх ти робиш крок назад,

Але якщо так станеться, що влучу?

Тобі сподобається це навряд.

Та ігри ці не варто відкривати-

Програш чекає на обидві сторони.

Тож відмовляюся з тобою грати,

Натомість пропоную лиш піти.

Напевно ,це й для тебе буде виклик,

Ти не зважай- загрози тут нема.

Та не відчую втомлений я видих,

За тебе знову кажуть все вуста:

"Я загублю себе у мареві надії,

Загублю тебе й мрію дорогу,

Загублю все на світі, як посмію

Тобі сказати фразу з чарівним "люблю"".