Любов Божа

Вже добре нам глибоко помовчати…

Ще мить — і заговорять враз серця…

Рука в руці — і далі з теплих рук Творця…

У несказаннім спокої і тиші

З руки і до руки у благодаті…

Горами йти, де ані лиця.

І тіло не на цьому світі.

А там закриє небеса — і йди згори,

Йди до людей, іди — і говори…

І серце без Його любові так страждає,

Немов колись при вигнанні із раю.

1996