Любов, ІІ

Про любов як увʼязнення кажуть — одне з довічних,

і тому я кидався в жаху від одних до інших,

про любов як історію кажуть — одна з найкращих,

але я розсудив по собі і любив пропащих.

Про любов не говорять уголос — совєтський спадок,

симулякрів — сповна, а про справжню — ніяких згадок.

Про-любов — можна сміло іти в політичні рухи,

підіймаєш плакат, щоб хоч чимось зайняти руки.

Про любов щось сказати більш складно, ніж неможливо,

міг би вжити всю греку, та сенсу з такого вживу...

Не наплутай φιλία і Έρω*, а все поза цим не важливо,

ну і ще не ходити — як греки писали — наліво.

Про Аґапе і зовсім мовчи, бо засадять в дурку,

замість ніжних плечей будеш дряпати штукатурку.

Не зарадить й дослідження тої любові всебічне,

бо у неї багато облич, а імен ще більше.

Парадокс, скільки душ та любов вже у ґрунт зарила,

та вона ж, наче спонсор війни™, надає нам крила

і заманює ближче і ближче до сонця жару,

а тому дефінують любов як і дар, і кару.

жовтень 2023

* Філія і Ерос