Любов, III

Хочу таку, щоб витягла у світ,

таку, щоб всі розмови були щирі,

яка б розпутала ліани тих вузлів,

що я їх завʼязав навколо шиї.

Хочу таку, щоб серце без броні,

таку, яка б сама навчила вальсу

і на питання, вбитися чи ні,

завжди відповідала не вбивайся.

Таку, яка вже знає про любов,

про біль, що неодмінно прийде з нею,

але не ставить рамок і умов,

а тішиться йому, як привілею.

Хочу таку, щоб волос мій чорнів

на тлі її ласкавої долоні,

щоб ніжність жовтооких вечорів

стирала з мозку ночі монотонні,

де я в умі писав її портрет,

що потім розчинявся, наче крейда,

і бачив сни про неї наперед,

які потішили б старого Фрейда.

Хочу таку, щоб дихати у такт,

з пробіжки починати кожний ранок,

і, поки не забув, важливий факт:

я точно вже не хочу росіянок.

29 жовтня 2023