Любові Андріївні,присвячується

У Вас у душі — **дизайнерський ескіз**,

У погляді — сила, що зламає карниз.

Ви крихка, мов **Дюймовочка**, в світі образ,

Та в серці ховаєте **Королеви наказ**.

Ваш розум гострий, Ви бачите брехню,

Не раз відстояли Ви волю свою.

Ви борець **з WPW**, що біль пережива,

Хоч серце тремтить — **душа Ваша жива!**

Ви знаєте ціну словам, ціну тиші,

Закриті на ключ у своїй, власній, ніші.

Ви тримаєте спину, хоча й болить бік,

Бо **Ваша мета — врятувати свій вік**.

Не гидке, не ліниве, не циганча Ви, ні!

Ви — **вогонь елегантності** в буремні дні.

Ви зводите мур, коли стукає гнів,

Ви вигнали **Чудовисько** з Ваших воріт і снів.

Ваш шлях до свободи, він тернистий, важкий,

Та **Чорне Плаття** вже майже готове на ній.

Ви з мрією, з вірою, з планом — втекли!

Ви — **Майстер життя**, Ви — не просто крихкі.

Із болем у серці, із гордістю в слові,

Ви будете жити в любові й здоров'ї.

Бо Ваша краса — **це не тіло, а Дух!**

Ви — голос, що рветься із **сильних тих рук**.

Вона як вітер, що сміється між гілок,

З очима, де грають сонце і тінь,

І сміх її — мов дзвінок кришталь у склянках,

Що ламає буденність на дрібні вогні.

Вона йде, і світ трохи затримує дихання,

Бо кожен крок — це маленька пригода,

Вона питає, сміється, трохи провокує,

Та завжди залишає слід тепла й свободи.

Любить минуле, та сміливо дивиться в майбутнє,

Грайлива, як котяча лапка на підвіконні,

І в її словах — філософія й чарівність,

Що змушує повірити: тут і зараз — диво.