люди - не птахи

Кажуть, люди - то є птахи.

Десь, кудись, можливо завтра

Розлетимось у різні ми світи,

І будемо казать ми тільки "правду".

ну як правду? Не завжди,

Дивитись в очі і мовчати

І в ці моменти, лиш серце знає, що сказати.

Кажуть, люди - не птахи,

Немає цієї відданості, дружби.

У спину колять лиш голки,

Продовжують нести "Вітчизні службу".

І ти, так, як і усі

Похмуро йдеш, схиливши плечі,

І так багато є сказать,

Проте, мовчиш і слухаєш

Безглузді речі.