Людство ще не готове...

Людство ще не готове...

Не готове до правди і волі.

Не готове до вибору й думки

Бо думка - є птах,

А правда - кайдани у скові.

І птах той летить все вище і далі,

Бо краю немає,

Край в кожного з нас в голові.

Коли повертатися треба,

Й залишитись тут на землі.

Де правди немає,

А до волі в посібнику букви дрібні.

Не бійся шукать ті кайдани,

Cміливо їх одягни.

Перед тим одягни окуляри

Та в посібник все ж загляни.

Залишайся уважним, вглядайся, вдумуйся в текст.

І вже за кілька сторінок

Кайдани з твоєї руки

Попри всі закони природи

Перестануть бути важкими

І не будуть руки трясти.

Вони стануть твоїм інструментом,

Бронею, що міцніша за сталь

В боротьбі з черговим моралфагом

Твоя істина, наче, скрижаль.

Та коли знов розправиш ти крила,

Забувши про смути земні.

Згадай, що правда тебе не скорила,

Це як бачити в повній пітьмі

Поглядом можна узріти людину...

Узріти не тіло,

Не шкіри та м'язів набір,

Узріти єство, набуте тобою,

Ще далеко до початку часів.

І ми не готові не з того,

Що малі, чи ще не зросли,

Зростало багато......

Ми просто ще не доросли.