Лютому на прощання

Місяць Лютий! Любий друже,

Збав свої амбіції!

Вже прийшла пора здавати

Правові позиції.

Ти, пробач, обрубкуватий,

Як у зайця куций хвіст.

Тому й сердишся, напевно,

Безсердечний егоїст!

Уже сніг весною пахне,

Й не блищать твої скарби.

Вже присіли й посіріли

Кучугурові горби!

Про Весну природа мріє,

Річка хоче скинуть лід.

Ти ж напакостити хочеш,

Та помститись напослід!

Ти ж і так морозом лютим

Наші душі обпалив.

Звісно, ти не винуватий,

Справно ти Зимі служив!

Твої дні кінця доходять,

Так що, Лютий, прощавай!

Й Зиму —— бабцю постарілу

Із собою забирай!

Не горюй та не журися,

В тебе сила вже не та!

Бо уже до нас підходить

Юна й молода Весна!