Мадам

Мадам, мадам, я пив вино,

з горлянки хляв у себе хвилі.

Червоно та півсолодко воно

котилося й текло у моїм тілі.

Мадам,  і Ви п'єте з горла?

Де, в біса, Ваша та манерність?

Але впивайтесь, любко, хоч не час

для пустощів і пестощів одвертих.

Мадам, я тут стискаю Вас

попід пальтом на вітрі з ночі,

і груди Ваші сповнені тепла,

і ноги Ваші, розійтись охочі.

Як Вас трясе від холоду, мадам,

а краще б сіпались ми від оргазмів.

Залиште до весни ковток вина -

я повернусь у парк і Вас роздягну.