Магія

Любочка встала ранком ясним,

Зачіска, помада — вигляд прекрасний.

— Сьогодні моє свято! — тихо мовила,

І серце від радості широко відкрилось.

Майстриня сміялась, крутячись з локонами,

— Ти готова, — сказала, — і світлом з нами!

Потяг вже чекає, сяє, як зірки,

Без паспортів, без кордонів, без сліз і тривоги.

В румунській школі вчать,

А англійська і французька теж поруч летять.

Говорить хто як хоче, і всі розуміють,

А Любочка мрію свою ніжно ловить.

Та ось гарбуз перетворився на машину,

— Їдемо в Молдову! — промовила диво-звичка.

Дорога світла, кордонів немає,

Лише сонце і вітер, що щасливо грає.

Тато тихо шепоче, усмішку дарує:

— Слава Богу, війна всередині вже зникла.

І Любочка зрозуміла на кінець:

Справжня магія — у серці, у кожен момент.