Макіявелівський полуденок з Архипенком

Титові Геврикові

Прийшов його милість король Соломон

у гості не тільки до мене —

нікого, одначе, не взяв у полон,

лиш серце моє незбагненне.

Пройшов він крізь простір, пройшов він крізь час

— король цей для вчора й для завтра.

Біблійну кирею надів він для нас,

чи, може, це плащ космонавта?

Не стрій, не корона, не помах жезла

говорять про силу і владу —

німий маєстат — оборона від зла,

він хаос приводить до ладу.

Рішучість, повага — пануй і веди!

Історія місце присудить.

Не страх, а довіру і гідність буди,

і підуть за покликом люди.

Щось людське в цій бронзі. Округла гладінь

пом’якшує грані кубізму.

Я бачу усмішку — абстрактну, мов тінь.

Володар цей має харизму.

1985