МАКСИМЧИКУ

Ой, Максе, хлопче молодий,

Спершу на уроці такий солодкий, мов мед.

Ти чекав, поки я поцілую,

Весь клас хлопав, аж дзвінко було!

Та потім почав просити сіські-піські,

Я сказала “ні” — і ти втік, як вітер із поля.

Та я вдома, дивлюсь за садом,

Вчу англійську, саджу картоплю, квасолю, orez і мамалигу.

Твоя любов тепер лише сон,

А я живу своїм життям,

І сміх мій гучніший за всі твої прохання,

Бо виродків ми перетравимо, мов пиріжки в печі.