МІШАНИНА

By Марія Тіллó (Абрамович)

Як дивно чути влітку сніжний грім:

Зима злилася в хаос з теплим літом

І ніч вогнем палає золотим,

Аби у темряві горіло світло.


Тяжкий спочинок або труд легкий –

За нас той жереб кинуто додолу.

У мерехтливій мережі тонкій

Чекаєш речення, мов наркоман уколу.


Все змішано: снить осінь навесні…

Стовпотворіння б’є тривогу: змова!

А я … Пробачте. Байдуже мені.

Се не до мене. Вірш складаю знову.


19.04.05