Мало вірю словам – головне залишилось несказаним

By Катерина Кочетова

Мало вірю словам – головне залишилось несказаним,

Непочуті думки десь у грудях переболять.

Ти приходь хоч у снах, може образом, може фразами,

Може вітром, який я у коси буду вплітать.

Чини згідно бажанням, а не так, як кажуть і треба,

Щастя мають сміливі – про це ти завжди пам’ятай!

Мало вірю собі, та продовжую вірити в тебе,

Я усе ще чекаю, і ти на мене чекай…

26 березня 2013