Малює осінь казку на деревах

Павутинки бабиного літа

Закрутились в ранішній імлі

Намистинки від осіннього привіту

Погубились у смарагдовій траві.

Легкий туман повстав понад водою,

Клуби здіймає, закриває світ

А листопад чарує зір красою

І сипле золотом вбрання із тонких віт.

Малює осінь казку на деревах,

Дарує шати кленам та дубам.

Життя в цю пору важить на терезах

Літа, що люди віддали земним шляхам.

Барвистий килим застелив доріжки,

Листочків шурхіт чутно з-під ноги,

Дзюрчить струмочок, наче пише книжки

Про ніжність серпанкової пори.