Малюють вірш заумними словами

Читаю вірші., мабудь що., колег,

Та колежанок з куцими думками...

Хто, викрутаси слів, що від омег,

Посіяв ніби Бога віщі гами.?

Навіщо мружити очиці; вщент,

Приборкувати стелі негаразди...

Бо може слову рідкому ви, газди,

Чи мислення спотворили момент.

Щоб вогник від кохання днів не згас,

Шукайте мук спіраль зірок що з вами...

Та, поки що, лякаючи мрій час,

Малюйте вірш заумними словами.