Мамина порада

Почувши сумну розповідь, пораду мама дала,

Щоб мила її донечка сльози не проливала:

«Завжди керуйся розумом, що обіцяє знов,

Ти будеш геніальною, як знищиш цю любов.

А серце стане радісне, не плакатиме тихо.

Зруйнуй своє кохання, яке принесло лихо.

Убий без зойку совісті прокляте почуття,

Яке тебе виснажує, катуючи щодня.

Твій мозок ледве дихає: не спав він довгі ночі.

Ти сили витрачай, та не на сум дівочий.

Живи, радій, твори, не вартий він довіри.

Не стань на все життя рабинею зневіри».