Мамині квіти

Знов розквітли мамині тюльпани,

Поставали у рядочок чемно

І неначе в знак її пошани

Посхиляли голови доземно.

         Як завжди,розкрилися розкішно

         пелюсткичервоні,мов від крові.

        Я рукою їх торкаюсь ніжно,

        Занімівши на безсилім слові.

Біг природній коло замикає:

Ви замрете у ві сні зимою,

тільки вас щаслива мить чекає

Знову відродитися весною.

         Розцвісти під солов"їне соло,

        Заблищати срібною росою...

        Та вже мама не прийде ніколи

        Милуватись вашою красою.

                                            5.05.2002р.