Мантра

Неначе шукаєш в прийдешнім надіі проміння.

Вважаєш

Що душам дарує хтось світле спасіння.

Бажаєш

Зібрати до купи всі страчені долі з насінням.

Не знаєш

Законів найвищої Божої волі.

Не знаєш прозріння.

Рятуй себе сам, рабе власного болю, бо ти є

Творіння

Що здатне отримати шанс, хоч мізерний

до воскресіння.

Та тільки надію свою не латай, не плекай, а карай

До коріння.

Бо там де надія, там – руки до неба, не буде від того

спасіння.

Бо руки не в небо, а в землю і діло, щоб зріло лиш щире

Пахтіння

Із хаосу вод повстане краса, як було за часів

сотворіння,

Безсмертний нектар,

алхімічне

космічне

правічне

цвітіння

Проллє на пригнічений дух.

І зцілить тебе.

І всі твої покоління.