МАРШ

Стук підошви по чорній землі.

Де родилась велика надія.

Була тиха, незрима всім, мрія.

Зараз — запах чобіт у багні.

Вистриг поле гучний автомат.

Його постріл долає дерева.

Їх коріння в землі ще лежать.

Може ще проростатимуть в небо.

Сірий колір тепер — відчуття.

Все миттєво втрачає всі барви

Заглушив грім, каскад, — солов’я.

Спопеліла вчорашня отава.

Дим, німий, мовчазний, — звідусіль.

Зачаївся, мов хоче напасти.

І в диму тім — розбитих надій.

Стук підошви — доноситься частий.