Наше Марсове кохання..

By Екатерина Евстратова

Наше Марсове кохання..

Written 2018-05-19

Я досі слухаю усі слова твої у записі,

на плівці в скорях вони в мені завжди. Repeat.

Цитати твОї - в серці дивні надписи,

По венам наче погляд твій біжить.

І всі контакти зірвані, ми розішлись, розбіглися.

Кохання лиш забули разом розірвати.

Надія була тільки, що саме дотліється,

та доля йому стала тільки розпалати.

І нищить грізним полум'ям, усе в мені нещадно.

Тобі зриває дах. Ти знову за цигарку.

Скільки ми доріг пройшли з тобою, так багато,

що не затліє та любов й морозним сивим ранком.

Чому ми так з тобою дико кинулись тікати?

Невже вже сил у нас немає, чи того бажання?

Чому ми вкотре не змогли свій світ урятувати?

Чому так кинули у смерть своє міцне кохання?

Тримай цигарку та свій дах, я повернуся перша.

Я перша зроблю тобі чай, і сядемо в мовчанку.

Мені з тобою жити в війнах знаєш, милий, легше,

ніж одній у мирній спальні помирати зранку.