Mater dolorosa

By Богдан-Ігор Антонич

Страдальна мати

В темну, чорну ніч

віяли вітри.

Срібних зір не ліч;

мерехтять лиш три.

Три самітні зорі,

наче сльози три,

наче перли в морі,

віяли вітри.

Чорна плахта ночі

навкруги шатром.

Чи що бачать очі?

Мати йде шляхом.

Темряви година,

зорі жовтим зерном.

Йде із серцем Сина,

що пробите терном.

Неділя, 27 березня 1932