Матері

Ти наді мною в темні ночі

Ніколи не стуляла очі,

І сповивала, і кохала,

Мене малого доглядала.

Малому виглядала долю

Й благала бога, щоб ніколи

Не довелось мені на світі

Із лихом, з горем вкупі жити;

І все кохання, що палало

У тебе в серці і не знало

На кого вилитись, — вповні

Ти віддала його мені.

В журбі життя ти доживаєш,

А все ти долі виглядаєш

Мені, і мною ти живеш,

І днів ясним в бездоллі ждеш.

1880