Матрасні пружини

Повноликістю місяця

на мене дивилася,

мовчанням гуртожитка

усміхаючись.

Скільки спало ще з нами,

скільки ніжилось?

Чутно було зірок

роздягаючись.

Із нами на ліжку -

ще четверо,

наче сендвічі,

помістилися.

Матрасні пружини

співали у темряві:

ми взаємно

між ніг заблудилися.