Матусю, Матінко моя...

Матусю, Матінко моя!

Ви найгарніша квітка в світі!

Опали в осінь Ваші пелюстки,

Й сирітками залишилися діти.

Тонкі стебельця наші й нейстійкі,

Зима нам підморозила коріння,

Та знаємо, Матусю, що відродить нас весна,

Бо дуже сортове від Вас насіння.

А ще покличемо ми літо у квітник,

Щоб у родині, Мамо, дух тепла не зник,

І будемо з любов'ю цілорічно ми цвісти,

Щоб нами тішились і в дім хотіли нас нести.

А Ви , Матусю, з Богом спочивайте,

Нам вісті завжди добрі надсилайте.

Хай Ваша зірка доброти яскраво світить в небесах,

Щоб не згубились, Мамо, ми в житті і йшли по Божих лиш стежках!

***