Мечі і плечі (224)

Я знаю, тобі болить,

я бачу, як ти це тримаєш.

Тобі стало так важко ходить,

на плечах сотні дві підіймаєш.

І думки, і слова, і події ж,

тягарем тебе душать повільно.

Своїм тілом лише володієш,

серце гасне, та дихаєш вільно.

Ми з тобою все переживемо,

ми дві тіні на фоні картини.

Мов брати, до кінця вже дійдемо,

серед хащів, гілок, павутини.

Все пройдемо з тобою, мій друже,

ми боролись на іржавих мечах.

Бо так хочеться щастя дуже,

наша гордість у наших плечах.